• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Кібербезпека в навчальному закладі

Раніше люди взаємодіяли в кількох середовищах: земля, вода, повітря. З появою інтернету з’явився ще один вимір – кіберпростір. Ідеться про мережу взаємопов’язаних між собою пристроїв. Загалом безпека – це станзахищеностівід зовнішніх і внутрішніх загроз. А безпека в кіберпросторі – ваша особиста захищеність та безпека ваших пристроїв

РИЗИКИ ДЛЯ ДІТЕЙ У КІБЕРПРОСТОРІ

“Нині відключений від мережі пристрій – це ніщо, він не має сенсу. Цінність з’являється, коли він стає частиною загальної великої мережі девайсів / гаджетів із доступом до різноманітних сервісів. Усі вониспрямованіна покращення нашого життя чи задоволення певних потреб. Йдеться про мережу інтернет”.

Він пояснює: якщо з реальним життям ми взаємодіємо безпосередньо – за допомогою пʼяти чуттів, тов нового виміру є особливості – ми взаємодіємо з ним через посередника. Наприклад, цю розмову ми вели через посередника – телефон. Звідси виникає хибне відчуття захищеності.

Найбільша проблема кіберпростору така: у пересічних громадян є відчуття, що у випадку загрози вони можуть просто розв’язувати цю проблему, вимкнувши цей-таки телефон чи комп’ютер. Утім, ця думка – хибна. Тож ми маємо розуміти правила поведінки в кіберпросторі та навчитися з цим жити.

“Насправдіми маємо перенести до кіберпростору ті самі правила, якими користуємося в житті.Наприклад, мити руки, не спілкуватися з незнайомими людьми, “не тицяти каку”, прибирати за собою, бути ввічливими, перевіряти перед тим, як купувати тощо”.

Єдина різниця між цими правилами у звичайному житті та кіберпросторі полягає в тому, щодоступність вас як об’єкта збільшилася.Тобто, з одного боку, утворився новий цікавий простір, а з іншого – попри оманливе відчуття безпеки, ви стали доступними для всіх.

“Коли ви купуєте дитині телефон, уявіть, щовона поринаєв цей уявний простір, а там – цукерки перемішані з брудом, безліч поганців та вірусів. І це все треба вміти фільтрувати. Сучасна людина має значно більше викликів у кіберсвіті. Зокрема, в інтернеті діти можуть піддаватися трьом найголовнішим загрозам:шахрайству,вимаганнютацькуванню“.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВЗАЄМИН У ТЕМІ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Основою цих правил є довіра дитини до дорослого. Якщо дорослі не вибудували довірливі взаємини з дитиною, усе це не матиме сенсу.

“Треба розуміти, що кіберсвіт пришвидшив певні процеси. Раніше, навіть якщо дитина не довіряла батькам, не було таких ризиків, варіантів, небезпек. Тому питання довіри зараз стає значно важливішим, ніж раніше”.

Також роль грає приклад дорослих. Якщо батьки показуватимуть приклад, які паролі ставити, як бути захищеними, чому не можна натискати на ті чи інші посилання, дитина братиме з них приклад.

Ще одна важлива річ у взаєминах у темі кіберпростору –дорослі мають визнавати свої помилки та пояснювати все на реальних прикладах. Можна обговорювати цю тему з дитиною, застосовуючи власні приклади.

“Наприклад, визнавати, що я перейшов за якимось посиланням,мій браузер зламали й кожне наступне натискання вело мене на заборонений контент.

Або так – людина натиснула на неперевіренепосилання,й у неї вкрали гроші. Або під час війни дітей використовують як навідниківчи людей, які ставлять мітки.

Наприклад, нам у школі в 90-х роках розповідали про “Біле братерство” – це релігійна секта, у яку набирали людей,зокремадітей. Саме так учителька нас попереджувала. Тобто попереджений – озброєний”.

До того ждитина має переживати будь-яку тему через те, що для неї має цінність. Наприклад, якщо це маленька дитина – через історію з улюбленою іграшкою.

Коментарi