/Files/images/Toon_Crowd.jpg

Заповіді педагогічного спілкування

1. Думайте над своїми стосунка­ми з дітьми, цілеспрямовано їх вибу­довуйте.

2. Виходьте не тільки із за­вдань навчання, а й із завдань ви­ховання.

3. Орієнтуйте своє мовлення на

конкретного співрозмовника або групу дітей.

4. Не будуйте взаємини «згори» вниз. Позиція педагога визначаєть­ся не стільки його статусом, скільки особистісними рисами.

5. Умійте вислухати дитину докінця.

6. Коли виникають конфлікти, ви не повинні ображатися на дитину.

7. Намагайтеся визначити пси­хологічну атмосферу в класі. Не со­ромтеся зізнаватись у своїй некомпе­тентності.

8. Будьте тактовними, вказуйте на неправоту, а не на недоліки в характері.

9. Швидко відновлюйте спілку­вання, не робіть тривалих пауз, одно­складні відповіді свідчать про те, що спілкування розвивається погано.

/Files/images/77.gifМоделі спілкування вчителів з дітьми

«Монблан» Педагог над класом, працює у світлі знань, мало цікавиться особистістю дитини, взаєминами.
«Китайська стіна» Педагог визначає дистанцію між собою й учнями, намагається повідомити інформацію, а не навчити.
«Локатор» Стосунки з дітьми вибіркові: працює або з сильними, або зі слабкими дітьми.
«Робот» Діє на основі визначеної програми, не звертаючи уваги на обставини, які потребують змін у спілкуванні.
«Я сам» Учитель – головний ініціатор педагогічного процесу, знищує всі форми учнівської ініціативи.
«Гамлет» Характеризується постійними сумнівами: чи правильно його зрозуміють, чи так тлумачитимуть.
«Товариш» Переважають дружні стосунки. Але якщо на них будувати спілкування, воно може втратити діловий контекст.
«Тетерів» Педагог чує тільки себе, зайнятий тільки своїми думками, не завжди відчуває партнера, не налаштований на дітей.
Кiлькiсть переглядiв: 131

Коментарi